DOI: https://doi.org/10.24144/2415-8038.2013.33.15-24

ДОСЛІДЖЕННЯ СТІЙКОСТІ ВИСОКОСИМЕТРИЧНИХ МОЛЕКУЛ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДА ІНВАРІАНТІВ

С. А. Берча, В. М. Різак

Анотація


Для знаходження оператора вібронної потенціальної енергії, записаного в матричному вигляді запропоновано метод інваріантів, який ґрунтується на теорії груп в рамках методу інваріантів Г.Є. Пікуса. Представлено теоретико–груповий опис нормальних коливань молекул CH4(Td) і NH3(C3v). Для E - зв’язку вібронної взаємодії знайдено методом інваріантів Г.Є. Пікуса матриця потенціальної вібронної енергії та адіабатичні потенціали.


Ключові слова


Вібронна взаємодія; Адіабатичний потенціал; Інваріанти; Теорія груп

Повний текст:

PDF

Посилання


Ян Г.А., Теллер Э. Устойчивость многоатомных молекул с вырожда-емыми электронными состояниями. Орбитальное вырождение. – В кн. Симметрия в твердом теле. Р. Нокс, А. Голд. – М.: Наука. – 1970. – С. 209-226.

Рашба Э.И. Симметрия энергетичес-ких зон электрона без учета спина. – ФТТ, 1959, 1. – №2. – C. 407-415.

Бир Г.Л., Пикус Г.Е. Симметрия и деформационные эффекты в полу-проводниках. – М.: Наука, 1972. – 585 с.

Берсукер И.Б., Толингер В.З. Виброн-ные взаимодействия в молекулах и кристаллах. – М.: Наука, 1983. – 336 с.

Maradudin A.A., Vosko S.H. Symmetry properties on the normal vibration of a crystal. - Rev. of Modern Physics, 1968, 40, №1. – P. 1-37.

Ковалев О.В. Неприводимые и инду-цированные представления о копред-ставления федоровских групп. – М.: Наука, 1986. – 367 с.

Любарский Г.Я. Теория групп и ее применение в физике. – М.: Госиздат, 1957. – 354 с.

Ландау Л.Д., Лифшиц Е.М. Квантовая механика. – М.: Госиздат, 1963. – 702 с.

Нокс Р., Голд А. Симметрия в твердом теле. – М.: Наука. – 1970. – 424 с.

Товстюк К.Д. Полупроводниковое материаловедение. – К.: Наукова думка, 1984. – 264 с.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

ISSN: 2415-8038 (Print).